| З 13 по 16 вересня у Києві проходив Перший міжнародний колоквіум по вивченню візантійських та давньоруських печаток “Сфрагістичний меридіан: КИЇВ – КОРСУНЬ / XEPCΩN – КΩNСTANTINOΥПОΛIC”. |
17.09.2013
Унікальні знахідки українських археологів стали справжнім відкриттям для міжнародної наукової спільноти
З 13 по 16 вересня у Києві проходив Перший міжнародний колоквіум по вивченню візантійських та давньоруських печаток “Сфрагістичний меридіан: КИЇВ – КОРСУНЬ / XEPCΩN – КΩNСTANTINOΥПОΛIC”. У конференції взяли участь найавторитетніші спеціалісти сьогодення з давньоруської та візантійської історії із 6 країн світу – Жан-Клод Шене, Вів’єн Прижан (Франція), Вернер Зайбт (Австрія), Іван Йорданов, Ніколай Канєв та Тодор Тодоров (Болгарія), Валерій Степаненко, Олена Степанова, Віра Ченцова, Михайло Бутирський (Росія), Вера Булгурлу (Туреччина), Федір Андрощук (Швеція).
«Це перша за останні 15 років настільки представницька візантієзнавча конференція на території України», – охарактеризував форум директор Кримського відділення Інституту сходознавства НАН України Олександр Айбабін.
Головним предметом обговорення на колоквіумі стали нові знахідки – раритетні печатки з колекції Музею Шереметьєвих, що й недивно, адже за словами професора Уральського федерального університету Валерія Степаненка, Олексій Шереметьєв зібрав одну з кращих сфрагістичних колекцій у світі.
Одна з печаток, що опинилася у центрі дискусій та була обрана у якості емблеми форуму, – із зображенням архистратига Михаїла (1080-ті рр.), власником якої був князь Олег Святославич, онук Ярослава Мудрого. Вона містить напис, який засвідчує, що князь повернувся із заслання з острова Родос на територію Тмутаракані у званні дуки – людини, яка приїхала керувати від імені Візантії. «Ця печатка є однією з ключових для розуміння історії. За кожною печаткою стояв документ. На сьогодні найдавніший документ з історії нашої країни датується 1130-ми роками – це Мстиславова грамота, єдина, яка вціліла. Подальші документи – з ХІІІ століття. Ми повинні усвідомити, що цими знахідками наша історія збагатилася і доводить величезну писемну традицію, яка тут існувала», – підкреслив кандидат історичних наук, науковий співробітник Музею Шереметьєвих Олександр Алфьоров.
Підсумовуючи високий рівень безпрецедентного міжнародного колоквіуму, заступник директора Інституту археології НАН України Гліб Івакін відзначив, що поодинокі випадки підтримки вітчизняної науки приватними установами існують давно, але меценатське, організаційне та інтелектуальне сприяння Олексія Шереметьєва проведенню настільки масштабного загальноєвропейського заходу досі не мало аналогів.