Виставка Олександра Мельника в ТЦ «Леонардо»

Олександр Мельник – художник, чия творчість формується як довготривалий щоденник епохи: від пізньорадянського часу через 1990-ті, Майдани, війну – до сьогодення. Його живопис виростає зі спогадів, усних розповідей, притч і особистих переживань, які з часом набувають узагальненого історичного й філософського сенсу .

В експозиції в ТЦ «Леонардо» представлені роботи з різних циклів і років, що дозволяє простежити логіку мислення художника. Один із ключових мотивів – притча про ідолів: людина неминуче створює собі кумирів, приносить їм жертви, а згодом сама ж їх повалює. Ця тема, задумана ще наприкінці 1980-х, сьогодні прочитується крізь досвід новітньої української історії – від падіння радянських символів до Майдану .

Вагомий пласт виставки пов’язаний з історією Русі та української державності. Образи скіфського руху, зерна як початку культури, матері й дитини, що взаємно захищають одне одного, поєднані з мотивами втрати, плачу й зламу історичного розвитку. Ці роботи мають витоки в монументальних задумах художника початку 1980-х і його досвіді роботи з історичними музеями .

Окремий, камерний, але надзвичайно важливий блок – цикл «Жоржини». Він виник у 1990-х роках у момент особистої й професійної кризи, коли живопис став для митця способом внутрішнього зосередження і порятунку. На відміну від айстри, що «збирає енергію всередину», жоржина у Мельника віддає енергію назовні. Повторюваність пелюсток, зосереджена праця «пелюстка за пелюсткою» перетворює ці полотна на своєрідну медитацію – і для автора, і для глядача .

Значне місце займають сакральні та іконографічні мотиви. Досвід монументаліста й участь у відновленні храмів сформували особливе ставлення Мельника до канону: працюючи у візантійській традиції, він зберігає впізнаваний авторський жест. Образи Архангела Михаїла, Богородиці, сцени Різдва і Покрови зчитуються як роздуми «по образу і подобію» – про відповідальність творця і людини загалом .

Виставка також торкається теми війни та антивоєнного жесту, яку художник послідовно розвиває з початку 2000-х. Роботи, пов’язані з Майданом, дзвонарем Михайлівського монастиря, узагальненими образами жертви й спротиву, а також пізні полотна воєнного часу, говорять про людину, що опинилася перед межею, але не втратила здатності співчувати й надіятися .

Експозиція в публічному просторі ТЦ «Леонардо» навмисно виводить ці образи за межі музейної дистанції. Тут живопис Олександра Мельника вступає у прямий контакт із повсякденним рухом міста – як запрошення зупинитися, вдивитися і впізнати себе в історії, що триває.

Виставка проходить в галереї офісу Юридичної фірми Asters в рамках проекту ArtAsters до 15 лютого.