В Інституті проблем сучасного мистецтва у Києві проходить виставка Лесі Марущак про українських дітей і втрачене дитинство.
Леся Марущак — канадійка українського походження. Вона працює як художниця та кураторка. Через фотографію, архівні матеріали, інсталяції досліджує історії колонізованих народів та їхні трансформації під впливом геополітичних чинників, а також індивідуальні та колективні культурні наслідки вигнань. Її експозиції представляли у понад 65-ти музеях, галереях та мистецьких просторах по всьому світу.
В проєкті «Поезія наших дітей» Леся Марущак розповідає про українських дітей, в яких забрали дитинство у трьох історичних трагедіях:
- це голодомор 1932–1933 років в Україні, під час якого знищили щонайменше 4 мільйони українців,
- перша програма інтернування в Канаді (1914–1920 роки), коли приблизно 9 000 людей, переважно українського походження, були примусово переміщені до таборів,
- та нинішня трагедія — повномасштабне вторгнення росії в Україну, викрадення росіянами дітей з окупованих українських територій. Наразі в Україні відомо про викрадення 19 546 дітей.
Художниця застосовує різні медіа — фотографію, скульптуру, відео, спів і танець, — щоб розкрити наративи колективної травми.
У центрі виставки «Поезія наших дітей» — 12 дитячих портретів. Їх доповнює інсталяція з текстилю, заснована на принципах повторення й переосмислення. На виставці також представлені дві відеороботи (одна знята в Канаді, а інша — в Україні), які занурюють глядача в контекст колективного болю та трансгенераційної травми.
Потужне символічне значення закладено в перформанс «Ритуальний танець 403». Це молитва за втраченими та викраденими дітьми, за тими, які втратили домівки. Танець складається з двох частин: одна знята в Канаді (створена Лесею Марущак та Мішою Горачек), а інша — в Україні (мистецьке об’єднання «Middle of Nowhere»).
Проєкт втілений за підтримки Українського культурного фонду.
Виставка працюватиме до 13 вересня, вхід вільний. Адреса — Київ, вул. Євгена Коновальця, 18-Д.