Про виставку «В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні»
Авторка — Таміла Калитенко, студентка магістерської програми «історія мистецтв» КНУ ім. Тараса Шевченка.
Нещодавно до Києва повернулися шедеври українського мистецтва ХІХ — ХХ століть, які тривалий час подорожували найвідомішими музеями світу. Нині їх можна побачити на виставці «В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні», що триває в Національному художньому музеї України (НХМУ).
У супровідному тексті до виставки автори проєкту зазначають, що виставка «відтворює поліфонію мистецьких стилів та ідентичностей, що існували в Україні на початку ХХ століття». І справді, у трьох залах музею показали різноманітність творчого доробку художників цього часу: тут є роботи Федора та Василя Кричевських, Олександра Мурашка, Всеволода Максимовича, Івана Мясоєдова, Георгія Нарбута, Михайла Жука, Олекси Новаківського та інших. Усі твори — з колекції НХМУ.
Українські художники того часу мали змогу відвідувати європейські країни, у яких активно розвивалася європейська сецесія, та надихатися впливом новітніх течій. Сецесія (модерн) почала зʼявлятися в європейському мистецтві на рубежі ХІХ — ХХ століть. Мистецький напрямок втілював у собі прагнення митців дещо відійти від надмірної академічності у живописі, а натомість використовувати нові техніки й образи, незвичайні форми, символізм та декоративність тощо. Одними із найвідоміших стали Мюнхенський та Віденський сецесіони (представником останнього, зокрема, є Густав Клімт). Мистецький доробок, зібраний на виставці в НХМУ, — дійсно унікальний, адже він демонструє, як європейська сецесія поєднується з народними традиціями, що створює безпрецедентне явище в українському мистецтві.
Перша зала: європейські тенденції та українські традиції
Перша зала виставки «В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні» знайомить з полотнами Олександра Мурашка, Василя та Федора Кричевських. Твори, зібрані у цій залі, переконливо свідчать про те, що українські майстри досконало оволоділи умінням поєднувати європейські тенденції з місцевими, близькими їм традиціями.
Навпроти входу до зали гостей виставки зустрічає картина «Наречена» Федора Кричевського. У ній художник зафіксував сюжет підготовки молодої до шлюбу. Захоплює подих багатство народного строю, у який вбрана дівчина, а також її вольовий і сміливий погляд в очі глядачу.
Ще один відомий художник, чиї роботи представлені у цій залі, — Олександр Мурашко. Під час навчання у Мюнхені він потрапив під вплив Мюнхенського сецесіону. Згодом художник певний час мешкав у Парижі, і це також відобразилося у його творчості, зокрема у зображенні парижанок. Цікавою є ще одна його робота, представлена в експозиції, — «Благовіщення». Це єдина картина, відома з доробку художника, присвячена релігійній тематиці.
Друга зала: «Сад Богів»
Не менше захоплюють роботи митців-учасників неформального художнього обʼєднання «Сад Богів», заснованого у Павленках на Полтавщині у першій чверті ХХ століття. Ці твори демонструють у другій залі виставки.
Зачинателем та ідейним натхненником «Саду Богів» був Іван Мясоєдов — дещо недооцінена постать в українському мистецтві. В експозиції показали рідкісний ескіз картини «Похід мінійців. Аргонавти» — дипломної роботи Івана Мясоєдова під час його навчання в академії живопису в Петербурзі.
До своєї випускної роботи Мясоєдов поставився дуже серйозно: створив чимало ескізів, досконало зображуючи анатомію людських постатей на кораблі. В результаті у нього вийшло панно розміром близько 5 метрів, яке настільки вразило викладачів, що молодий художник отримав головний приз на виставці робіт випускників — подорож до Італії. На жаль, оригінал «Аргонавтів» вважається втраченим під час Другої світової війни, до нас дійшли тільки ескізи.
Та унікальність представленого на виставці полотна посилюється тим фактом, що лише у жовтні 2024 року меценати викупили його на іноземному аукціоні й передали в колекцію Національного художнього музею України. Тож картина не лише назавжди повернулася до України, а й стала першою подібною роботою Івана Мясоєдова у колекції НХМУ.
Іншим талановитим учасником обʼєднання «Сад Богів» був Всеволод Максимович — яскравий представник українського декадансу. Митець навчався у Івана Мясоєдова та перейняв основні ідейні постулати обʼєднання — захоплення античністю, атлетизмом тощо. За своє коротке життя (митець прожив усього 20 років) йому вдалося створити чимало яскравих та оригінальних полотен. Деякі з них демонструють на виставці. До прикладу, — картину «Поцілунок», яка дещо нагадує однойменну роботу Клімта.
Водночас мистецтвознавці помічають вплив на Всеволода Максимовича британського художника періоду модерну Обрі Бердслі — через стилістику написання картин, любов до використання чорного та білого кольорів, романтизм, дуже органічне поєднання пластики ліній з орнаментацією. Це, зокрема, можна простежити у полотні «Маскарад», адже обидва митці мають у своєму творчому доробку живопис на цю тему. Проте «Маскарад» Максимовича — більш деталізований, з великою кількістю стилізованих атлетичних постатей, з поєднанням реального та уявного. Кожна частина роботи містить певний сюжетний елемент: тут і люди в масках та химерних костюмах, і павич біля центральної напівоголеної жіночої постаті, і зображення постатей з двох нижніх боків картини, подібні до розгортки античних амфор.
У схожій техніці виконаний і «Автопортрет», що був написаний незадовго до трагічної смерті митця. Молодий чоловік на полотні одягнений у вишуканий костюм, із задумливим сумним виразом дивиться на глядача. Орнамент прикрашає майже весь простір довкола людини на картині, водночас серед кіл різного розміру Максимович «заховав» невеличкий сюжет із п’ятьма постатями біля правої руки автора, а трохи вище зобразив пробите стрілою серце із черепом всередині. Цілком можливо, що це натяки на нерозділене кохання, яке, за однією з версій, і спричинило самогубство художника.
Третя зала: портрети та композиції з квітами
У третій частині виставки розташовані також унікальні мистецькі твори. Зокрема, автопортрети Олександра Мурашка, Абрама Маневича та Олекси Новаківського (останній зобразив на полотні і свою дружину). Ваблять око і символічні композиції з квітами Михайла Жука та українська символіка у державних гербах Георгія Нарбута.
На час війни чимало українських музеїв сховали свої колекції, щоб убезпечити їх. Проєкт Національного художнього музею України на певний час «привідкрив» цю завісу, демонструючи нам шедеври українського мистецтва минулих століть.
Виставка «В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні» повертає глядача на початок ХХ століття. Показує роботи митців, які працювали під впливом європейської сецесії, тому їхні твори вирізняються новаторством, багатством деталей і декоративних елементів, та кардинально відрізняються від живопису попереднього періоду. Відвідувачам відкривається глибина творчості художників, на поверхню робіт виринають національні традиції та символічні мотиви.
Виставка в НХМУ триватиме протягом січня 2025 року, тож є ще можливість її відвідати (музей працює у п’ятницю, суботу та неділю з 12:00 до 18:00).
Авторка фото — Таміла Калитенко. Головне фото — з Facebook-сторінки НХМУ.