Зоя Навроцька, мистецтвознавиця
Що за уроча властивість людства насправді, мріючи про майбутнє, повсякчас озиратися назад – аж десь до витоків, до початку всього сущого «видимого і не видимого на землі»? Якась екзистенційна туга за віками проминулими спонукає людину раз по раз вдивлятися у невиразні абриси сум’ятної минувшини. Звідки й куди стелиться наша дорога? Хто ми? З чого і як розпочалося наше буття? Глиняні шумерські таблички, «Рігведа», «Упанішада», «Біблія», «Бхагавад Гіта»… Мудреці всіх часів і народів залишили свої роздуми про ці невичерпні запитання. У прадавніх епосах, міфах, легендах, народних піснях і казках знайдемо сповнені утаємничених метафор космогонічні оповіді. Зримими образами озиваються вони в розписах неолітичних печер, орнаментах рукотворних виробів із каменю, глини, у символічних знаках, висічених на кістках тварин, ювелірних прикрасах. Скрізь: на берегах Нілу, Амазонки, в Індії, Середземномор’ї, на землях Британії, Трипілля, в українських степах людство залишило власні роздуми на ці теми.
«…Ой ходімо, браття, аж на дно моря
Та там добудемо дрібного піску.
Тот пісок дрібний посієм всюди,
Та встане з него свята землиця,
Та буде тамки золотий камінь,
З того каміння то буде сонце,
То буде сонце і місяць ясний,
Рум’яна зоря й звізди прекрасні».
Це фрагмент старовинної української колядки, яка по-справжньому чарує мелосом. Вона лише одна з багатьох пам’яток української народної творчості про створення світу. Аналізуючи подібні тексти, повсякчас наштовхуємось на унікальну інформацію не тільки про уяву пращурів щодо світобудови, а й про універсальність цих знань, їхній таємничий глибинний зв’язок зі світовою культурою та індоєвропейським корінням. Зримими образами віщує про це орнаментика українського вишивання, ткацтва, писанкарства, ковальства, витинанки, кераміки, тощо. Геометрична грація вишиваних рукавів гуцульських або ж поліських сорочок – це своєрідні закодовані письмена-послання для нас сьогоднішніх із минувшини. Семантика знакових систем цих або ж інших подібних артефактів духовно споріднена зі світовими обширами. Мистецький проєкт «Космогонія», який стартував нещодавно в музеї Сучасного українського мистецтва Корсаків, також саме про це. Куратор проєкту Віктор Корсак на основі ретельного дослідження численних наукових джерел (історія, філософія, етнографія, мистецтвознавство) збудував цікаву концепцію, яка містить у собі не тільки рефлексії сучасної людини на прадавні знання, а й прагнення актуалізувати їхні наративи, трансформувати, застосовуючи виражальні засоби новітніх технік та технологій. Візуалізація цих ідей із опертям на довільне стилістичне інтерпретування образів покликана сповнити їх змістом сьогодення та найсучаснішою пластичною комбінаторикою. Для практичного втілення цієї концепції Віктором Корсаком було обрано залу обсягом 5000 м. кв., шириною 200 м. кв. На одній зі стін даного приміщення (висота 10 м, ширина 200 м) заплановано розмістити живописне панно, площина якого формуватиметься із 300 окремих фрагментів. Всі разом вони творитимуть цілісну композицію і водночас будуть самостійними виставковими арт-об’єктами.
Однак візуальний дискурс проєкту не вичерпується лише живописом. Його основу конструює синтез окремих видів мистецтва: живопис + скульптура; медіа-арт + інсталяція, перформанс. Все це у живій взаємодії покликане актуалізувати практику художника, додаючи історієзованій тематиці проєкту зримих ознак сьогодення і варіанти поступу до мистецтва майбутнього.
Співавтором і виконавцем такого грандіозного задуму став знаний український художник Петро Антип (Горлівка, Київ), який протягом усієї своєї діяльності створив об’ємний творчий доробок в царині скульптури, монументального і станкового живопису, авторської графіки. Зазвичай у творах цього художника гармонійно поєднуються візуальні традиції модернізму із новітнім досвідом актуальних тенденцій. За сюжетно тематичним звучанням композиції творів Петра Антипа несуть у собі ознаки своєрідної ретроспекції в прадавні часи. Український степ, південне сонце, старезні камені – свідки вікопомних подій, загадкові профілі пращурів, абриси доісторичних артефактів. Якісь незвичайні вібрації заворожують, переносячи подумки аж до часів Одіссея, Гомера, скіфських царів, майстрів Трипілля… Притягальна сила незвіданої таїни еманує на глядача від кожного образу. Мистецький проект «Космогонія» став не просто черговим етапом у творчості художника, а квінтесенцією його пошуків та здобутків. Вже перші живописні площини панно створили величне та вражаюче видиво з особливою значущістю внутрішнього змісту та хвилюючого відчуття «вільного польоту уяви».
Крок за кроком за кожним пропрацьованим фрагментом композиції постає романтизований образ Всесвіту, збуджуючи індивідуальні ілюзії глядача, спонукаючи його до власного інтерпретування на обрану тему. Сам формат монументального панно вивільнив художника від обтяжливої деталізації, даруючи насолоду від необмежених технічних можливостей. Експресивні спалахи світла, нестримність колористичних потоків, фовістично-абстрактний каркас утримує поступове зростання всієї композиційної схеми. Серед бурхливого виходу барв, невпинно-стрімкого захоплюючого руху динамічних ритмів художник раптом акцентує увагу на окремих, ніби вихоплених із хаосу силуетів старих артефактів зі знаками та символами культурної спадщини людства. Праматір-астарта, палеолітичні венери, світове дерево, солярні знаки…
Структурна статичність цих фрагментів контрастує і водночас, певною мірою, врівноважує загальне полотно із живим, насиченим фактурним тлом. Відтак загострена екзальтація почуттів, вражаюча, аж до надриву гіперемоційність, несподівано плавно трансформується у ледь вловимий усміх, блаженство від занурення в глибінь загадкового яскравого світу. Зрима природа окремих впізнаваних образів «Космогонії» Петра Антипа гармонійно поєднується із загальною декоративністю звучання колористичних контрастів. Хоча поняттям декоративності не вичерпується зміст цього художнього явища з його безкрайньою мінливістю.
Не форма, а невпинний рух є первинним у живописній мові «Космогонії». Саме він додає якоїсь магічної сили всьому зображальному ряду, ніби увиразнюючи технічні прийоми художника, дозволяючи йому сягнути високого рівня узагальнень та особливої композиційної вишуканості. Здійснюючи технологічний процес творення панно, Петро Антип (незважаючи на всю його пошану до традицій класичного мистецтва) не тільки активно застосовує велемовність модерністичних прийомів, а й легко міксує їх із новітніми засобами й власними експериментами. Багатоголоса палітра акрилу, відра, щітки, губки – весь інвентар із арсеналу домогосподарок у його руках перетворюється на вельми своєрідний інструментарій. Не мазки колонкового пензлика, а справжнє виверження фарби об’ємними потоками-плямами, шар за шаром покриває величезну поверхню полотен. Розмиті, розбризкані, розтерті, вони то палахкотять вогнем, то сяють мідно-золотистими розсипами зірок, гіпнотизують ультрамариновим вихором безкрайнього простору, пронизуючи все гострим відчуттям космічної гармонії. В моменти праці художник ніби перетворюється на диригента якогось фантастичного оркестру або ж шамана, який наділений незбагненною таємничою силою. Симфонія тонів, співвідношення ритмів – сама структура, створеного ним живопису жива, пульсуюча, фантастична. Вона вабить, чарує, ніби магічно заманює в себе, в нескінченість його глибини.
А втім, праця Петра Антипа – це не тільки сплеск почуттів з опертям на інсайтну специфіку творчого процесу. Все відбувається у строгому співвідношенні з концептуальними положеннями куратора, яким було осмислено кожну деталь загальної композиції. Численні пошукові начерки, ескізи, окремі станкові полотна свідчать про наполегливу й невпинну роботу художника. Проект «Космогонія» ще не добіг свого завершення. Неначе пагони на світовому дереві в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків нині твориться сучасний міф на цей воістину прадавній мотив.
Музей сучасного українського мистецтва Корсаків відкрився у Луцьку у 2018 році з метою розвитку духовності нації та пропагування українського мистецтва у світі. Це найбільша музейна інституція сучасного українського мистецтва в Україні та один з найбільших музеїв в Європі. Виставкова площа музею становить понад 12 000 квадратних метрів. За чотири роки його існування було проведено сотні масштабних виставок, фестивалів та мистецьких івентів.
Адреса: м. Луцьк, Карбишева, 1, КРЦ “Адреналін Сіті”.