«Протистояння…»: про виставку Олександра Дубовика у Словаччині

У червні 2023 року в місті Кошице, що у Словаччині, відкрилася виставка Олександра Дубовика «Протистояння…». Виставку творів художника запланували тут давно, але через пандемію довго відкладали. Врешті-решт вона відбулася, хоч із зовсім іншим посилом до глядача, ніж це планували спочатку.

Про твори, представлені на виставці 

Сам художник та кураторка виставки, Катерина Цигикало, вирішили представити роботи, створені у 2022-2023 роках, — ті, в яких емоційна напруга та контекст їх створення досягають кульмінації та завдають найбільшого впливу на глядача.

Живопис і графіка Олександра Дубовика, зібрані в експозиційному просторі, наче пульсуючий нерв часу, відображають ту зону турбулентності, те протистояння добра і зла, через які проходить весь світ сьогодні разом з Україною.

Графічну серію «Фантоми», представлену на виставці, художник створював в Україні під виття сирен та жахливі звуки вибухів. Кожен створений Фантом, за словами Олександра Дубовика, — це загублена людська душа. Народжені з хаосу сучасного світу, вони постають перед нами і як предки, і як янголи-захисники.

«Мистецтво — це надія на гармонію. Воно звернене до кожної людини, до суверенної особистості, а тому принципово багатозначне», — пише Олександр Дубовик. Саме тому, на його думку, глядач може наповнити образ фантома новими смислами. 

Про виставковий простір

Виставка «Протистояння…» проходить у галереї Бастіон Східнословацького музею. Ця будівля колись слугувала бастіоном, була символом оборони та стійкості. Твори Олександра Дубовика тут мають найбільш вдале звучання: художні образи, створені під впливом війни, гармонійно поєднуються з  місцем, яке також було свідком історичної боротьби.

Виставка підкреслює стійкість людського духу і нагадує нам про незламну силу мистецтва долати труднощі.

Про художника

Олександр Дубовик народився в Києві у 1931 році в родині поета Михайла Дубовика. У 1941 році його батька заарештували, а згодом — вбили за участь у націоналістичних проукраїнських товариствах і «контрреволюційній» діяльності. Багато років Олександр Дубовик жив із тавром сина «ворога народу» і «буржуазного націоналіста». Та незважаючи ні на що, зумів стати високоосвіченою людиною і залишити далеко позаду натовп кон’юнктурних художників.

Всупереч тоталітарній реальності, у якій був змушений жити та працювати Олександр Дубовик, він залишався сміливим і чесним перед собою та своїм мистецтвом. Замість конвеєрних творів соцреалізму про радянське життя, художник створював і розвивав новаторські ідеї, будував власну візуальну систему знаків та символів.

Творчість Олександра Дубовика не вкладається в рамки стандартних визначень художніх стилів та напрямів. Жан-Клод Маркаде, французький дослідник авангарду і шанувальник мистецтва Дубовика, вважає його творчість «новою модерністю», а самого художника спадкоємцем авангардистських рухів початку 20-го століття, де концептуально домінує абстракція та піктологіка, захоплення кольором та його фізичними ілюзіями, звільнення лінії та звернення до спадку сюрреалізму.

Створюючи  абстрактне і нефігуративне мистецтво у ХХ столітті, у нову епоху він входить у діалозі між безпредметним і об’єктним, абстрактним і фігуративним, реальним та вигаданим.

У своїх графічних та живописних творах, використовуючи нові концептуальні і пластичні ідеї, Дубовик розкриває себе як художника, що належить до європейської художньої традиції, розділяє ті ж цінності та дотримується понять чесності й поваги до мистецтва як такого.

Про значення виставки «Протистояння…» для українців

Виставка «Протистояння…» Олександра Дубовика відкрита за сприяння Stedley Art Foundation. Вона працюватиме в Кошице до 1 жовтня. 

Ця виставка має велике значення як для українців, що покинули свою батьківщину і знайшли прихисток в Словаччині, так і для тих, хто залишається в Україні. Вона показує іноземцям глибину та різноманіття українського художнього спадку і водночас — виступає потужним мостом, який з’єднує українців зі своєю спадщиною, допомагає їм знайти утіху, відраду і відновлене почуття належності до своєї культури.

Матеріал підготувала Катерина Цигикало