Дарія Поджидаєва
мистецтвознавиця, арт-менеджерка галереї Imagin Point
Ніколь та Мішель Фельдман в арт-центрі Yagallery презентували свій проект “Вихід у місто”. На виставці вони відтворюють урбаністичні пейзажі рідних для них Києва та Одеси. Їх полотна та скульптури переносять нас на кольорові, наповнені радістю, жваві вулиці улюблених міст. У своїх творах їм вдалося зафіксувати власні спогади та враження, виплеснути емоції, які вони відчували, перебуваючи в цих місцях. Через споглядання своїх творів мисткині запрошують нас подивитись захід сонця на «Салюті», потанцювати Потьомкінськими сходами та покататись на фунікулері. Крім того, Ніколь та Мішель спонукають глядачів згадати власні прогулянки вулицями цих чудових міст.
Виставка “Вихід у місто” стає яскравою кольоровою плямою, що виділяється на загальному “сірому” фоні, даруючи можливість насолодитись візуальною оповіддю, пейзажами та легкими сюжетами.
Проєкт створює своєрідну атмосферу імпульсивності та руху. Візуальні композиції переносять у світ швидкоплинного міського життя, де кожен куточок приховує свою унікальну історію. Будинки, дороги, люди – усе взаємодіє між собою, створюючи симфонію міського пульсу. Кожна картина на виставці оживає перед очима глядачів, запрошуючи їх у світ, сповнений кольорів, світла і позитивних емоцій.
Сестри Фельдман, вперше презентувавши персонажа Йойо у своїх вуличних композиціях, тепер перемістили його середовище до галерейного простору. Йойо – це герой, який жив у Києві як у місті майбутнього та відправлявся у захоплюючі пригоди разом з подібними йому істотами, уникаючи бездушних та емоційно виснажених людей з чіпами в мозку, що панували в його світі серіалу “Yoyo”. Тепер Йойо “переселили” та відформатували відповідно до знайомого багатьом пейзажного канону.
Галерея перетворюється на простір, де жовтий герой, що колись мешкав у вуличних композиціях, тепер рухається полотнами художниць Фельдман. Він відчуває пульс міського життя, де кожен куток має своє унікальне обличчя та свій особливий ритм. Йойо прогулюється мальовничими кварталами міста, насолоджуючись спостереженням за міським життям. “Візуальна релаксація”, як це називають авторки. Кожен може пройтись разом з героєм серіалу “Yoyo” вулицями мсіт, насолодитись їх красою та наповнитись енергією.
Палітра кольорів, притаманна сестрам Фельдман, вражає своєю насиченістю та контрастами. У цій виставці вони втілюють різноманітність відтінків і настроїв міського життя: від яскравих сонячних променів, що переповнюють вулиці, до темних відтінків вечірнього міста, кольори розповідають історію та втілюють означені емоції. Твори стають своєрідним вікном у світ внутрішньої реальності, де суміш ностальгії, радості, мрій та споглядання міської природи переплітається з міськими краєвидами.
Картини та інсталяції звертаються до наших внутрішніх почуттів, надихаючи на роздуми про нашу взаємодію з оточенням, про значення місця, яке ми називаємо “домом”, та про те, як місто відображає й впливає на нас самих. Розглядаючи роботи з виставки, відчуваєш, що кожен з нас має власне унікальне бачення міста. Будинки на полотнах весь час у динаміці, перетворюються, міняючи свої форми. Ба більше, простір нашої свідомості трансформується, коли ми ступаємо на нове перехрестя. Це як символічний витяг з глибини самої людської природи – постійна потреба досліджувати, відкривати нові простори і відчувати гармонію у взаємодії з середовищем..
Міста не просто зовнішнє оточення, в якому ми живемо. Вони стають частиною нашої ідентичності, віддзеркалюють наші переживання і внутрішній світ. Через місто ми можемо сприймати всесвіт усвідомлено, перетворюючи його на власну творчу реальність. Це місце, де ми знаходимо нові можливості для самовираження та розвитку, де зустрічаємо різні культури, ідеї й враження. “Вихід у місто” стає не лише методом “візуальної релаксації”, але й символічним кроком до людської експериментації й самопізнання.
“Вихід у місто” залишає в наших серцях слід, нагадуючи про важливість сприйняття навколишнього світу з відкритими очима й серцями. Навіть зараз, у період воєнного стану, коли безжальності подій ніяк не уникнути, існують причини для радості. Простий акт прогулянки, що стає відповіддю на безпорадність, якою може наповнитись людська душа у такі складні часи. Прояв життєрадісності – як протест. Прогулянка стає символом свободи, можливістю звільнити свою уяву від влади хаосу й переживань.