З 13 лютого до 13 березня 2024 року в галереї «Дукат» проходитиме виставка мистецьких творів Ади Рибачук і Володимира Мельніченка. В експозиції представлять маловідомі роботи, створені митцями в Заполяр’ї. Частина робіт експонуватиметься вперше.
У травні 1954 року студенти Київського художнього інституту Ада Рибачук і Володимир Мельниченко вперше поїхали до Арктики. Північ вабила молодих людей пригодами та новими мистецькими враженнями. Тому митці близько семи років їздили у цей край, інколи жили на півночі дуже довго, і привозили до Києва нові твори — скульптури, гравюри, картини. Спільні роботи підписували як АРВМ (свій сімейний і мистецький тандем вони назвали за першими літерами імен і прізвищ).
На півночі Ада і Володимир познайомилися з місцевою ненецькою культурою, з укладом життя, що мав особливе ставлення до природи. За давніми віруваннями ненців, духи предків і ще ненароджених нащадків живуть навкруги — у скелях, ущелинах, водоймищах, а дерева й каміння є одухотвореними істотами. Не маючи комфортних умов праці, а часом і матеріалів для творчості, митці часто працювали з тим, що дає природа: Ада вирізала великі ксилографічні дошки-рельєфи, що нагадують тотемні стовпи, Володимир висікав із каменю скульптури, схожі на давні вмістилища духів предків.
Але водночас Володимир і Ада стали свідками великої трагедії радянської Арктики — колоніального знищення тисячолітнього життєвого устрою цих місць. Від 1955 року архіпелаг Нова Земля перетворився на один з найбільших у світі ядерних полігонів, де протягом 35 років провели 132 вибухи, сумарна потужність яких склала 94 % від сили всіх ядерних випробувань, здійснених на теренах СРСР. Це мало катастрофічні наслідки: руйнування екосистеми краю, знищення цілих популяцій тварин, хвороби людей і занепад традиційної культури. Зокрема в ареалі радіаційного ураження опинився острів Колгуєв, на якому довгий час жили й працювали АРВМ.
Цей досвід мав вплив і на майбутні проєкти митців, пов’язані з темами колективної травми і колективної памʼяті (Парк Памʼяті на Байковій горі, проєкт меморіалу в Бабиному Яру, рельєфи Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937–1941 років). Поверталися митці й до теми ядерного апокаліпсиса, зокрема в роботах, присвячених Чорнобилю та Хіросімі.
На фото — Ада Рибачук і Володимир Мельніченко в майстерні у 1960-ті роки. Зібрання Центрального державного аудіовізуального архіву ім. Г. Пшеничного.
Адреса галереї — м. Київ, вул. Володимирська, 5. Подія у соцмережі Facebook.