Мистецька платформа G.ART Gallery у співпраці з CUTOUT COLLAGE ART PROJECT представляє групову виставку українського колажу «Грані» у Берліні в рамках події Cafe Kyiv 2024. Цей проєкт був заснований Фондом Конрада Аденауера (KAS) в знак підтримки України.
Чому саме колаж? Яким є український колаж сьогодні? Що він може розповісти світу про Україну? Читайте у матеріалі мистецтвознавиці та арт-критикині Марини Полякової.
Україна переживає один з найважчих періодів у своїй історії. Стоїть питання про існування країни, про збереження національної ідентичності, і головне — про людські життя. Щодня російські ракети й дрони забирають чиєсь життя, руйнують будинки. Постійні повітряні тривоги, страшні новини…
Та, як не парадоксально, під час війни люди не лише страждають, а й пишуть книжки, малюють, створюють вистави, пісні, проводять виставки і фестивалі… Українська культура переживає небачений розквіт, у якого два джерела:
- бажання зафіксувати сьогоднішній досвід
- та звернення до національного коріння, яке дає народу силу у темні часи.
Українці заново відкривають свою історію, багатство своєї культури і думають про майбутнє після перемоги. Вдень працюють, ввечері йдуть до театру (зали заповнені вщент!), вночі прокидаються від сирен, а зранку знову їдуть на роботу. Плачуть і сміються одночасно, такі емоційні «гойдалки» вже стали звичними для нас.
Чи не є усе це справжнім ментальним колажем? Можливо, тільки колаж, як засіб мислення і художня техніка, може передати нинішнє хаотичне, сюрреалістичне, божевільне накладання сюжетів:
- вибухи, руйнування — і свята,
- відкриття книгарень — і похорони воїнів,
- втому і впертість,
- відчай і надію.
І дійсно, колаж сьогодні бурхливо розвивається в Україні, виходить на новий рівень, залучає все більше ентузіастів, перетворюється на серйозне мистецтво.
«Наше завдання показати колаж як вид сучасного мистецтва у багатстві різних технік: традиційний аналоговий колаж, цифровий колаж, бріколаж, асамбляж, живописний колаж та інші», — каже партнерка та співкураторка виставки «Грані» Катя Сита, яка не тільки сама працює з колажем, а й розвиває цей напрям в Україні. На її думку, колаж дає художнику велику свободу вираження, тому що технічно не має обмежень. Автор поєднує матеріали, які, здавалося б, неможливо поєднати.
Від початку повномасштабної війни техніка колажу виявилася однією з найдоступніших для українських митців. Багато митців були змушені покинути свої майстерні, виїхати в евакуацію, або працювати вдома між повітряними тривогами, між відключеннями електроенергії, від яких страждала Україна впродовж зими 2022–2023 років. Художники перейшли на малі форми, і відносна простота створення колажу, разом із його візуальною ефективністю та свободою вираження думок, стала справжньою знахідкою.
Виставковий проєкт «Грані» — це огляд українського колажу в його сучасному стані та в ретроспективі, адже в експозиції присутні твори знаменитого режисера і художника Сергія Параджанова (1924–1990), Олега Соколова (1919-1990), Миколи Кумановського (1951-2016). Сьогодні українські колажисти стали важливою частиною світової спільноти, роботи іноземних художників виставляють в Україні, а роботи українців беруть участь у виставках у багатьох країнах Європи, Америки, Азії.
Український колаж розмовляє із сучасним світом зрозумілою мовою образів:
- алюзії на роботи старих майстрів у Олександра Барболіна,
- мотиви народної вишивки у Каті Лісової,
- «Казки» у Саші Чичкан,
- веселі жахи у Олександра Ляпіна,
- розкладене на молекули століття у Аннет Сагаль,
- сюрреалістичні всесвіти у Всеволода Ковтуна…
Кожна робота є маленькою символічною системою, грою розуму, і коли глядач вступає у гру з художником, відбувається та магія, за яку світ так любить мистецтво колажу.
Кураторки проєкту: Джемма Гребенко та Катя Сита. На головному фото робота Ганни Денисенко «Червоне поле».
Коли: 19 лютого 2024 року, з 8:30 до 23:30. Де: Colosseum Berlin, Schönhauser Allee 123.