10 червня у Києві стартував перший в Україні міжнародний фестиваль сучасного колажу CUTOUT COLLAGE FESTIVAL. Його тему сформульовано у вигляді контрнаступальної заяви: «Мистецтво не вічне»! І це не знецінення Його Величності, навпаки, так організаторки фестивалю Аннет Сагаль, Катя Сита та Ольга Сита вирішили нагадати глядачам і самим собі, що усіляка ідея, якою за своєю суттю є і мистецтво, живе лише в ту мить, коли є той, хто її сприймає. «Вічність» загрозлива тим, що дає карт-бланш у відкладанні всього на потім. Але, ні, мистецтво, не вічне! І споглядати його варто саме тепер!
Розповсюдження мистецької практики колажу протягом ХХ сторіччя пов’язують із розколом цілісної картини світу, крахом систем цінностей та уявлень. Проте сьогодні навряд чи хтось з адептів колажу легко погодиться із твердженням, що їхнє мистецтво є свідченням руїни у свідомості. Бо сьогодні колаж вже не «свідчення», він – інструмент, одна з можливостей звести з руїни новий світ, зібрати його, розібраний раніше на шматки, докупи. Колаж, в обхід історичних поворотів («лінгвістичного» у першій третині ХХ, «візуального» на межі ХХ–ХХІ століть), коли у провідній позиції утверджувалося щось одне, намагається скласти відбиток світу справжнього, з усіма несумісними явищами у ньому, які співіснують, попри ярлик «несумісні».
Саме з таких ввідних починають розповідь про перший фестиваль сучасного колажу в Україні CUTOUT COLLAGE FESTIVAL його організаторки Аннет Сагаль, Катя Сита та Ольга Сита. Аби показати, яку прогалину в українському артсередовищі мають намір закривати.
Проходить фестиваль CUTOUT COLLAGE FESTIVAL паралельно на кількох локаціях. Перша секція розмістилась в Музеї історії Києва, нині там проходить виставка 11-ти міжнародних колажистів. Організаторки запросили до участі майстрів із США, Сполученого Королівства, Іспанії, Португалії, Польщі та інших країн, обираючи представників різних напрямів та технік колажного мистецтва. Вийшла одночасно строката та узгоджена «палітра» зразків.
Друга виставка 10-ти обраних українських колажників проходить у Галереї РА. Тут, зокрема, представлені роботи Олексія Кондакова, який зажив слави, «телепортуючи» героїв полотен Вільяма Бугро, Караваджо та інших класиків живопису на сучасні ринки, у вагони метро та переходи. І відома у Києві колажниця Еліс, що представила «живий колаж», який наприкінці фестивалю має стати частиною її перформансу (не проґавте!). Ілля та Саша Чичкан, чиї майстерні колажі можна прийняти за картини олією. І, звісно, ті, чиїй експертній думці ми можемо завдячувати таким масштабним фестивалем – мисткині-організаторки Катя Сита та Аннет Сагаль, які розробляють власні напрями колажу.
В третій експозиції представлено колажі 20 переможців Open Call, молоді колажники й колажниці з усієї України, що представили у Галереї РА свої нетривіальні й подекуди новаторські твори у форматі аналогово та цифрового колажу.
Відвідати виставки фестивалю можна до 28 червня в Музеї історії Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7) та Галереї РА (вул. Богдана Хмельницького, 32). Окрім виставкової програми, на глядачів чекають кінопокази, воркшопи для дітей та лекції. Детальну програму шукайте на сайті фестивалю.
Крім того організатори анонсували вихід спеціалізованого журналу про мистецтво колажу meta.collage
Фото та джерело: Ольга Сита