20 жовтня в Укрінформі відбулася презентація безпрецедентного наукового відкриття — реконструкції унікальної тисячолітньої української ікони, що належала чернігівському та тмутороканському князю Мстиславу, сину Володимира Святого. Цей сакральний образ, створений у XI столітті, вважається одним із найдавніших зразків іконописної школи середньовічної української держави Русі.
Оригінал ікони не зберігся — ймовірно, він був втрачений під час монгольської навали. Проте завдяки новітнім методам історичних реконструкцій, міждисциплінарним дослідженням та аналізу джерел, українським науковцям вдалося відтворити її вигляд. Це стало можливим завдяки синтезу архівних описів, аналогій з візантійськими іконами та глибокому розумінню стилістики тогочасного сакрального мистецтва.
Реконструкція була представлена в межах виставки «Повернення», що відкрилася в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва. Вона є не лише мистецьким жестом, а й актом культурної реабілітації — спробою повернути в український простір образ, що був вирваний з нього імперською та колоніальною політикою.
Очолює проєкт історик Олександр Алфьоров, голова Українського інституту національної памʼяті. До команди також увійшли Олексій Шереметьєв, директор Музею Шереметьєвих, Анна Шерман, директорка видавничого дому «Антиквар», та Андрій Комарницький — іконописець і дослідник іконографії, який здійснив художню реконструкцію образу.
Цей проєкт — лише початок. За словами організаторів, найближчим часом буде реконструйовано ще низку втрачених ікон, що дозволить глибше осмислити візуальну культуру Русі та її вплив на формування української ідентичності.
Для мистецтвознавців, колекціонерів і кураторів це відкриття є знаковим: воно демонструє, як наука, мистецтво та пам’ять можуть об’єднатися, щоб повернути втрачене. Ікона князя Мстислава — це не просто реконструкція, це символ незнищенності української культури.
Фото: Данило Антонюк / Укрінформ