Виконавчий директор «Українського культурного фонду» і керівник національного бюро «Креативна Європа» Юлія Федів у розмові з головним редактором журналу “Антиквар” розповіла про особливості, поточний стан та найближчі перспективи обох грантових інституцій.
– Пані Юлія, давайте поговоримо докладніше про те, з чим ви зіткнулися на цих двох досить поважних посадах і чому їх дві.
– На обидві ці посади я потрапила в результаті конкурсу, тому не можу просто так відмовитись від керівництва. Ми написали листа в Єврокомісію і отримали офіційну відповідь, що вони не проти, аби бюро було дислоковано в «Українському культурному фонді». І представництво ЄС в Україні, і Єврокомісія підтвердили, що це є доречним, що дві грантові програми будуть під одним дахом. Буде створено окремий відділ «Національне бюро Креативна Європа» і його діяльність буде спрямована на проведення консультацій, навчань і інформування про можливості програми Креативна Європа. Так само і в інших країнах, найчастіше це – сумісні посади.
– Український культурний фонд має ширші завдання, ніж «Національне бюро Креативна Європа»?
– Так, і одне із цих завдань – підтримка проектів міжнародної співпраці і підтримка участі України в міжнародних програмах. Тому програма Креативна Європа теж добре підходить під виконання одного із завдань Українського культурного фонду, яке прописано в Законі про УКФ. Офіційно Україна приєдналася до програми «Креативна Європа» в 2016-му році, а сама програма триває з 2014-го, розрахована на 7 років.
– Розкажіть про прецеденти отримання грантових коштів на дійсно ефективні проекти серед українських операторів культури?
– Станом на сьогодні у нас є п’ять успішних кейсів. У 17-му році – це чотири проекти міжнародної співпраці, гранти до 200 тисяч євро. Це музей Гончара з проектом «Поліфонія». Вони подали на грант спільно з угорськими і французькими партнерами. Мета проекту – створення інтерактивної мапи української фольклорної музики, з метою популяризації етнічних мотивів. Основним координатором є угорська організація, а музей Гончара виступає партнером. Друге це ГО «МістоДія» – громадська організація, м. Київ, цікавий проект по створенню культурних просторів, їх партнери теж з країн центральної Європи. Наступна організація – це музейний комплекс Тустань, спільний проект із партнерами із Словаччини та Естонії. Мета – залучення громад до збереження та популяризації місцевої спадщини. Благодійний фонд «Наші візії», Львівська область в рамках програми реалізує дитячий мистецький проект «Bravekids», де вони організовують фестивалі за принципом «Рівний – рівному». Діти з різних країн зустрічаються в одному місті і показують елементи своєї національної культури. Цього року цей фестиваль буде проходити в Україні, у Львівській області. І останній успішний кейс – це конкурс художніх перекладів. Виграло видавництво «Астролябія», на переклад європейської літератури, зокрема ірландських і польських авторів, українською мовою. Це всі п’ять наших успішних кейсів. В 17-му році подалися на грант ще декілька українських організацій. Результати побачимо в травні і в червні. Сподіваюся, що ще будуть успішні кейси.
Загалом подалося близько 350 проектів з 41 країни.
– Тобто, розподіляє кошти Європейська комісія?
– Так. Ми не впливаємо взагалі ніяк на результати. Який принцип роботи програми «Креативна Європа»? Єврокомісія – це основний орган, який формує політику, визначає стратегію і розробляє програму. Є Виконавча агенція з питань культури, освіти і аудіовізуальних індустрій, працівники якої приймають всі аплікаційні форми, які надходять онлайн, реєструють їх і направляють експертам. База експертів – це понад 12-ти тисяч людей з різних країн, з різних секторів. Відповідно до того, яка проектна заявка надходить, визначають двох експертів, які паралельно і незалежно один від одного в своїх країнах читають заявку і за визначеними критеріями виставляють бали. Потім формується рейтинг і хто набирає найбільшу кількість балів, в межах визначеного бюджету, проходить далі і отримує фінансування.
Крім виконавчої агенції є національні бюро. Вони існують в усіх 41 країні. Наше завдання – інформувати про програму по всій Україні, проводити тренінги по грантменеджменту, по комунікаційним стратегіям, по фінансуванню, бюджетуванню, тощо. І, також, консультації «фейс ту фейс» під час яких люди можуть отримувати індивідуальну консультацію за їх конкретною проектною заявкою. І останнє, в чому ми теж допомагаємо – це знайти партнерів, тому що більшість проектів «Креативної Європи» вимагають присутності партнерів. У нас є свій власний пошуковик. Відповідно, є стандартна форма заявки на пошук партнера. Тобто, будь-яка організація надсилає нам заявку і ми її розміщуємо для всіх учасників із 41-ї країни.
В заявці ви маєте вказати ваш статус і ким ви хочете виступити: основним заявником чи «не маю власної ідеї і хочу стати партнером». Так само з європейських країн на нашому сайті є список запитів і там написано: шукаємо партнера, шукаємо основного апліканта. Навіть, якщо ви хочете знайти партнера не тільки для «Креативної Європи», ми також допомагаємо, бо в нас є широка база. Ми загалом шукаємо партнерів для цікавих проектів.
Крім того, якщо ми бачимо, що заявка не підходить під критерії «Креативної Європи», то можемо порадити партнерські грантові програми. Це аналогічні грантові програми всіх культурних інституцій країн Європи і не тільки, це ті самі програми фонду Відродження, тобто, внутрішніх наших фондових організацій. Тобто ми виступаємо консультаційним містком для потенційних аплікантів. Але ми не впливаємо на рішення, тому ми можемо консультувати від А до Я. Крім того, подаватися на «Креативну Європу» можуть юридичні особи будь-якої форми власності. Це наш плюс. Єдиний мінус – фізичні особи, на жаль, не мають можливості фінансування від «Креативної Європи». Ми їх тоді переводимо на програму «Культурні мости», де є можливість тревел-грантів для фізичних осіб. Тому, якщо митець хоче податись на «Креативну Європу», то він повинен шукати якусь партнерську організацію, через яку подавати аплікаційну форму, і може виступати координатором.
– Тобто, можна вам вислати описи проектів в довільній формі і отримати консультацію, куди їх краще подавати?
– Якщо ми бачимо що до «Креативної Європи» це не підходить, тоді ми порадимо вам іншого грантодавця. Або просто допоможемо сформулювати вірну концепцію вашого проекту, щоб ви далі були в змозі знайти грантування. Це теж наша функція. Ми досить відкриті до співпраці.
– Повернемось до «Культурного фонду». Створення цієї структури стало досить резонансною подією в інформаційному просторі. Є негативні претензії щодо процедури створення. Але… По суті: які найближчі плани, які події очікувати? Особливо наш журнал цікавить те, що стосується Року культурної спадщини. Тим більше, що цей рік вже триває.
– Ви правильно зазначили: нам важко в тому плані, що ми існуємо в певному інформаційному полі, яке не завжди є позитивним. Тому нам потрібно працювати не тільки над контентом, але і над нашим іміджем як організації, тому що критика – це річ добра, вона характерна для українського суспільства. Але не можна критикувати інституцію, яка навіть не почала працювати. Коли ми запрацюємо і ви побачите перші кроки нашої діяльності, тоді ми будемо готові вислуховувати критику. Згідно з законом про український культурний фонд, у нас є ряд завдань, які покладено на нас, як на інституцію. Наша основна місія – це надавати фінансову і консультаційну підтримку в сфері культури і мистецтва. Це досить широке поняття. Ми можемо підтримувати як юридичних так і фізичних осіб і процеси реалізації їхніх мистецько-культурних проектів. Для цього ми створюємо зараз нормативну базу. Тобто, моє завдання як виконавчого директора – фактично запустити цю інституцію, а саме – вирішити всі бюрократичні процеси: зареєструвати, відкрити рахунки, набрати команду, вирішити питання з приміщенням, з обладнанням, тобто, створення нормальних умов для роботи. Наступний важливий крок – виробити стратегію. Визначити пріоритетні напрямки діяльності фонду на цей рік і на наступні роки. Для цього треба зрозуміти, на чому ми стоїмо, а саме – особливості бюджетного законодавства України і можливості фінансування тих чи інших статей витрат. Відштовхуючись від цього, ми будемо визначати в рамках конкурсів, що саме ми можемо підтримувати.
Рік культурної спадщини триває і це означає дуже великі очікування від спільноти, яка працює в сфері охорони, збереження і популяризації культурної спадщини України і більшість із цих запитів справді потребують підтримки інфраструктурних проектів, тобто, реставрації, відбудови. На жаль, станом на сьогодні український культурний фонд не може надавати підтримку інфраструктурним проектам. Ми будемо підтримувати в межах бюджетного законодавства України більш м’які проекти, які пов’язані з популяризацією культурної спадщини. Як тільки ми отримаємо всі підтвердження від міністерства фінансів, міністерства культури про те, що справді ми маємо право в рамках діючого законодавства підтримувати, то відразу ми запустимо наші конкурсні процедури. Паралельно ми виписуємо вказівки для заявників, типові аплікаційні форми, типові грантові договори, типові кошториси. Тобто маємо розробити усю процедурну частину з нуля, щоб потенційним заявникам, було зрозуміло, що зробити для того, щоб отримати фінансування від Українського культурного фонду, та подаватися в рамках існуючих фінансових модальностей фонду. Перші конкурси ми запустимо в кінці травня – на початку червня. Інша нога, яку ми маємо відростити – це експертні ради, тому що проектні заявки мають оцінюватися експертами згідно із законом України про український культурний фонд, тому ми паралельно розробляємо положення по експертних радах. Плануємо в квітні запустити конкурси по відбору експертів. Тому звертаюся до професійної спільноти, щоб ви подавалися в експертні ради, тому що справді буде важливо – хто стане нашим експертом.
– На громадських засадах?
– Ні. Це особливість українського культурного фонду і це прописано в законі, що 8% від бюджету фонду йде на функціонування експертів. Ми зараз теж думаємо про найвигідніші модальності співпраці з експертами, щоб їхній пул був широкий, щоб ми справді змогли напрацювати фахову експертну раду з різних напрямків культури і мистецтва і експертні ради з менеджерських питань. Щоб ми оцінювали проект не тільки з точки зору важливості для тієї чи іншої сфери культури, а й з точки зору роботи з соціальним капіталом і з розширенням аудиторії, щоб були експерти, які могли б оцінити проект, з точки зору культурного менеджменту і т.д. Ми будемо намагатися диверсифікувати наявні конкурси, щоб на них могли подаватися як юридичні особи, як представники державної сфери, так і представники неурядового сектору і фізичні особи, тому що одне із завдань фонду – це також підтримка молодих митців. Також окремий напрямок буде присвячений інноваціям. Це теж чітко записано в законі про Український культурний фонд і ми будемо сприяти створенню нових ідей у сфері культури і мистецтва. Також у нас передбачена підтримка української діаспори. Ми тісно співпрацюємо із міністерством культури, міністерством фінансів, міністерством економічного розвитку, з міністерством закордонних справ, для того, щоб спільно з ними вибудувати модель, близьку до ідеальної. Звичайно, в перший рік вона не буде ідеальною, і я прошу розуміння у культурної спільноти, адже потрібен час для того, аби прокачати систему, яку ми розробимо, і потім внести в неї корективи. Так само ми плануємо на квітень зустрічі із професійною спільнотою для того, щоб виробити стратегію фонду. У нас уже є певна база, але ми хочемо почути думку експертів, фахівців – культурних діячів, щоб наші конкурси максимально відповідали реальним потребам. Один із конкурсів цього року буде присвячено питанню культурної спадщини. Ми розуміємо, що вже немало часу сплинуло. Але, на жаль, час ми не можемо повернути. Сподіваюсь, ми встигнемо оголосити конкурси з дедлайнами на кінець липня – початок серпня, щоб з осені була можливість реалізувати ці проекти, бо бюджетні кошти мають бути використані до кінця року. Це теж наше обмеження.
Слідкуйте за нашими новинами.
– За вашими сподіваннями, коли інформаційний простір сколихне новина про якийсь позитивний і ефективний крок культурного фонду за цими всіма розкладами технологічними, бюрократичними і т.д.
– Фактично десь в двадцятих числах квітня ми плануємо зробити інформаційну подію, запросити громадськість, представників ЗМІ і оголосити конкурс на експертів. Тоді ж плануємо презентувати перші кроки діяльності Українського культурного фонду і конкурси, які очікуються. Наступні сплески плануємо на середину травня, як тільки наберемо експертні ради – відразу оголошуємо конкурси. А восени, коли перші проекти будуть підтримані фондом – ви побачите, кого експерти виберуть, хто стане першопрохідцем в контексті діяльності Українського культурного фонду. Чим якісніші проекти ми відберемо, тим більше буде довіра до фонду.
– Як відбувається ваша взаємодія з головою наглядової ради фонду Мариною Порошенко, наскільки вона задіяна у цій підготовчій стадії?
– Функція наглядової ради – більш консультативна і контролююча. Тобто, ми – дирекція, напрацьовуємо пакет документів, які чітко прописані в законі. Як тільки ми їх напрацюємо, ми ініціюємо скликання наглядової ради, яка має розглянути ці документи і затвердити їх. Після того відбувається голосування, наглядова рада затверджує ці документи і ми далі продовжуємо працювати. Наразі, основна операційна робота лежить на плечах дирекції – на моїх і моєї команди. В мене є певний обсяг завдань, є дедлайни і як тільки я їх виконаю, то ми плануємо засідання наглядової ради, вона ж внесе свої коментарі, відбудеться голосування, затверджуються документи. Після створення сайту, там будуть опубліковані всі документи.
Просто наразі в нас немає каналів зв’язку, тому нас сприймають досить негативно, тому що вважають, що ми закриті. А якщо ти хочеш робити все правильно, то це вимагає часу. А в нашій країні це потребує великих ресурсів часу, тому що будь-яке рішення, поки воно пройде через декілька міністерств і відомств…, то можна витратити на вирішення одного питання декілька тижнів. В контексті Українського культурного фонду місяць сприймається як рік. Тому ми зараз отримуємо велику кількість і-мейлів, телефонних дзвінків майже з погрозами, тому що всі очікують на конкурси. Тому прошу розуміння і терпіння.
– І насправді, найголовніший і найефективніший продукт, який має підтримати фонд культури – це створення ефективної прозорої процедури розподілення цих коштів.
– Так. І тоді ми будемо теж працювати на те, щоб допомогти вам зробити ваші заявки якіснішими через тренінги, консультації. Я думаю, якщо ми зараз поспішатимемо, то логічно, що ми завалимося, тому це потребує більше часу, щоб якісно зробити всі ці процедури і щоб вам було зручно з нами працювати. А бюджетні кошти вимагають чітко виписаних процедур, і хто подавався на будь-яку грантову програму, – зустрічався із стосами паперів. Взагалі для подібних організацій, фактично, тільки на запуск і випуск всіх цих документів має даватися три – чотири роки. А в нас є всього рік і 200 мільйонів гривень, які ми маємо використати протягом цього року. Проте, я певна, гідні проекти – отримають підтримку.
Розмовляла Ганна Шерман